Рейтинг@Mail.ru

Твір у публіцистичному стилі на суспільну тему

Усвідомлення батьківщини до кожного з людей приходить по-своєму. Але приходить час — і кожний розуміє нерозривну єдність із рідною землею. Адже на цій землі зросли наші діди і батьки, на ній вчилися ходити ми і зроблять перші кроки наші нащадки. Споконвіку боронили цю землю наші предки, берегли її як найцінніший скарб. Вона завжди була їхнім багатством, яким пишались і захищали. А беручи від природи її дари, люди розуміли, що цих щедрот буде значно більше, якщо вони берегтимуть природу. 
У наш час перед людьми гостро постала екологічна проблема. Це пов'язано з тим, що люди вирішили стати господарями природи, почали її підкоряти собі. Внаслідок роботи виробництв забруднилися ріки. Збільшення орних земель призвело до знищення лісів. Смердюче Каховське водоймище було колись мальовничою українською землею. Пішли під воду біленькі хатки, вишневі садочки і кучеряві верби над ставками. А колись красиве і багате Аральське море висохло, бо з нього викачали воду на зрошення засушливих районів. Нащадкам у спадок залишилися тільки прекрасні Шевченкові малюнки Аралу.
Люди необдумано експлуатують природу, а іноді просто не замислюються над наслідками своїх вчинків. Безвідповідальність призвела до Чорнобильської катастрофи, від якої постраждали величезні регіони України, Білорусі, Росії. Внаслідок аварії загинуло сотні людей. А скільки інвалідів, села і міста заражені радіонуклідами. Радіаційний фон і досі, через вісімнадцять років після аварії перевищує допустимі норми.
Скалічена земля, скалічені люди... Мені здається, що атомні електростанції взагалі треба заборонити, адже доки вони існують, країна — в небезпеці.
Осушення боліт на Поліссі залишило людей без питної води.
А у нас в Харкові(хтозна откуда ти просто пиши дети живеш) внаслідок зміни річища ріки з'явилися підтоплені житлові масиви. Річка зникла, залишивши по собі тільки назву. Є у нас
Нетеченська набережна вздовж неіснуючої ріки. І таких фактів можна навести безліч. І найшкідливіше, на мою думку, те, що поруч із горе-господарями стояли байдужі люди, які просто спостерігали за знищенням природи. Прикро, але таких серед нас чимало.

Невже потрібно знищити, щоб потім відроджувати? Невже люди вчаться тільки на помилках? Потрібно нарешті зрозуміти, що людина — це частинка великої матері-природи, яку не слід підкорювати, а треба жити з нею в гармонії. Любити і берегти рідну землю, дбати про її благополуччя — ось у чому полягає патріотизм. 
Земля! Яка вона розкішна, безмежна, багата! Скільки всього є на ній. Це і моря, океани, річки, озера, тварини і птахи. А скільки зелені різноманітної. Саме про зелених друзів, про моє ставлення до них я хочу написати. 
Ще з дитячих років мені подобалось бувати в лісі. Часто бігала туди, прислуховувалась до шелесту листя, коли воно із вітром розмовляло, вдихала аромат лісових квітів, що цвіли. А яку насолоду я відчувала, вдихаючи рано-вранці чисте повітря лісу. Він дрімав, піднісши вгору горді крони. Відчуваєш насолоду, спілкуючись із лісом. Саме тоді я по-справжньому полюбила ліс, відчула в ньому потребу, зрозуміла, яку велику користь він приносить. 
 
Важко уявити собі життя людей у наш час без дерев. Дерева є незамінним матеріалом для побудови житлових та інших споруд, кораблів, човнів тощо. Як можна жити без дерев'яних меблів, полиць, підлоги і багатьох речей домашнього вжитку? Багатьом мешканцям наших сіл і містечок без дерева не було б чим нагріти хату, зварити їжу. 
 
Фруктові дерева не тільки прикрашають наші оселі, але й дають нам корисну, здорову їжу. Багато дає нам ліс: гриби, ягоди, тварин. Всього не перелічити. 
Дерева очищають повітря, озеленюють міста, дихають свіжою прохолодою у спекоті дні літа Якби не зелені друзі, наша земля перетворилася б на мертву пустелю. 
 
Ми розуміємо усю користь того, що дають нам зелені насадження. Але чому ж тоді так безжалісно нівечимо їх? Болісно дивитись, як горить ліс: конають у муках столітні дуби, тендітні берізки, вічнозелені ялинки та сосни, тремтячі осички. І це справа рук людини: її безпечність, невихованість. Кинула цигарку — забула загасити. 
 
А зламана гілочка, ніби твоя власна рука, безсило звисає. А дерево зрубане так, для втіхи, для збагачення власних потреб? А це що? Господи, вирізане чиєюсь недбалою рукою серце зі стрілою Амура на корі дерева. Здається, ніби то серце у того дерева вирвали. Душу розривають, серце крають такі страшні речі. 
 

 

 myischool.com.ua гдз myischool.com.ua гдз myischool.com.ua гдз myischool.com.ua гдз